КІМНАТА ОБГОВОРЕНЬ : Допоміжний форум

ПРОГРАМА
Науково-методичного семінару
“Сучасна українська історіографія: проблеми методології та термінології”
(17 червня 2004 р., Інститут історії України НАН України)

10.00 – 10.10 Вступне слово - академік Смолій В.А.

10.10 – 10.25 Доповідь “Історіографічний дискурс в Україні: реалії та прогнози ” — д.і.н.. проф. Колесник І.І.


10.25 – 10.40 Доповідь “Націоналізація історії: методологічні та термінологічні аспекти (пострадянський простір, 1990-ті) д.і.н. Касьянов Г.В.

10.40 – 10.55 Доповідь “Сенс і стан історичних досліджень як проблема для науково-освітянської спільноти США” – к.і.н Гломозда К. Ю.


10.55 – 11.30 – дискусія. Коментатори: д.і.н., проф. Зашкільняк Л.О., д.і.н., проф. Кравченко В.В. (виступ коментатора – 5 хвилин, виступ з аудиторії – 3 хвилини)

11.30 – 11.45 – перерва на каву (632 кімн.)


11.45 – 12.00 Доповідь “Сучасна українська медієвістика: межі і можливості” – к.і.н. Вілкул Т..

12.00 – 12.15 Доповідь “Історія України ранньомодерної доби: способи прочитання та інтерпретацій” – д.і.н., проф. Яковенко Н.М.

12.15 – 12.30 Доповідь: Історична наука: її витоки та формування (ХІХ – поч. ХХ ст.) чл.-кор. НАН України, проф. Реєнт О. П.

12.30 – 13.15 Дискусія. Коментатори: д.і.н. Горобець В. М., к.і.н. Русина О.В.


13.15 – 15.00 Обід

15.00 – 15.15 Доповідь “Формування основних імперсько-регіональних понять історії України в складі Росії: остання чверть ХУІІІ – поч. ХХ ст.” - д. і .н. Шандра В. С.

15.15 – 15-30 Доповідь “Українська революція 1917 – 1921 рр.: метафори, предмет, інтерпретації” д.і.н., проф. Верстюк В.Ф.

15.30 – 15.45 Доповідь “Радянський лад в уявленнях пострадянських істориків” – д.і.н., проф. Кульчицький С.В.

15.45 – 16.30 Дискусія. Коментатори: чл.-кор. НАН Даниленко В.М., д.і.н., проф. Майборода О. М.

16.30 – 17.00 Підведення підсумків. Заключне слово: академік Смолій В.А.

Основна проблема семінару, як мені здалося, обернулась обговоренням викликів постмодернізму і його сприйняття традиційними (читай модерністами або позитивістами) українськими істориками. Ірина Колесник озвучила проблеми, які постають перед дослідником після "лінґвістичного повороту". (Див. детальніше: Фрэнсіс Анкерсміт. Гістарыяграфія і постмадэрнізм // Беларускі гістарычны агляд. - 2002. - Т.9. - Сш. 1-2(16-17). - С.105-128.) Але дискурс доповідачки свідчив про те, що постмодернізм розглядається лише як просунутий та покращений етап розвитку класичного позитивізму. Фрази "новий стиль мислення", "сучасна наукова революція" немов були взяті з лексикону часів Перебудови.

Опонентом (або просто скептиком) був харківський дослідник Володимир Кравченко. Він виявився дуже сильним представником традиційної наукової школи. Зрозуміло, що наші "відпозитивістські" постмодерністи виглядали непереконливо на фоні переконаного позитивіста. Проте варто відмітити блискучу доповідь Тетяни Вілкул і традиційно високорівневу доповідь Наталі Яковенко.

Георгій Касьянов (див. http://litopys.org.ua/kasian/kas.htm) проаналізував становище української історіографії під впливом процесів етнізації та "націоналізації історії". (Підписані на журнал "Аб Імперіо" можуть прочитати журнальний варіант доповіді в №2(2003).)

Валентина Шандра запропонувала новий погляд на "велике XIX століття" на українських землях, виконаний за модерністськими схемами, з використанням марксистських термінів на кшталт "внутрішня колонія".

Станіслав Кульчицький намагається розширити межі терміна "геноцид" по відношенню до Голодомору, що визвало певні заперечення у ході дискусії.

Академік Смолій в заключному слові "помирив" дискутантів і побажав більше праць хороших і різних.