КІМНАТА ОБГОВОРЕНЬ : Допоміжний форум

Останні роки я зміг прочитати тексти українською мовою, що написані у різні часи.І в мене накопичилися деякі питання, чи може знайдуться люди, що допоможуть мені іх вирішити.
1. У декількох тестах часів україно-російської війни 17-21 р. замість літери Ї у словах використовуються літера І (приклади Киівська дивізія, Галицький Арміі, Ураіна і т.п.)ці тексти видавалися обома сторонами. У мене виникає питання:Це особливості правопису тих часів чи якесь регіональне явище?
2.Теж саме щодо вживання у деяких текстах 20-го сторіччя літери Я замість літери А у словах іншомовного походження(таких як: кляс, соціяльний і т.п.). Це особливості загального правопису, чи регіональне явище?
3.В мене виникло питання щодо мови історичних пам'яток(літописів), що дійшли до наших часів. Як я зрозумів вони написані церковнослов'янською мовою з впливом місцевих діалектів(як у Західній Європі писали латиною з місцевими впливами).У деяких творах, що я прочитав написано що церковнослов'янська сформувалася під великим впливом староболгарської мови. Мені дуже кортіло б дізнатися про якісь праці де б вивчалися зв'язки цих двох мов.

1. Це можуть бути як варіанти правописів, так і просто відсутність у друкарнях потрібної літери під час революційних подій. Детальніше можна прочитати про варіанти у статті про реформи алфавіту та графіки.
2. -ль-, -яльний замість сучасних -л-, -альний — виклакали бурхливі дискусії у 20-х роках, коли притиралися наддністрянська та наддніпрянська літературні норми, а також піднімається сьогодні тими, хто бажає повернутись до так званого харківського (скрипниківського) правопису 1928 року. Це не можна назвати реґіональним явищем, скоріше прагнення силоміць уніфікувати написання закінчень та середини слів, що містять іншомовне -ia-.
3. Це складне питання, вимагає пояснення різних поглядів на предмет, детальніше можна прочитати у підручнику Русанівського. А також схематично в енциклопедії.

Cпасибі за докладну відповідь, пане Максим, буду вивчати подані вами матеріали.
Та не могли б ви мені допомогти розібратися ще у такому питанні:
Мені втрапила до рук книжка з назвою "Мова і нація" де розповідається про існування трьох гілок української мови: північні, південно-західні та південно-східні наріччя.Чи не знаєте ви книжок де б більш детально висвітлювалося це питання. Найбільше мене цікавить південно-східне наріччя у яке входять діалекти Херсонської та Запорізької областей.

Подивіться літературу до відповідних енциклопедичних статей. Також у нагоді може стати інтерактивна карта говорів української мови, посилання з якої ведуть на опис говорів потрібного реґіону.

Cпасибі велике, буду читати.

Відповіді на перші два запитання можна також знайти в "Історії українського правопису". Це хрестоматія, що містить усі основні першоджерела (або принаймні уривки з них) від Зизанія до проеку нового правопису. Точних бібліографічних даних не пам'ятаю, але можу перевірити вдома, якщо потрібно.

Щодо варіантів і/ї, рівно ж як і деяких інших питань, перегляньте "Сьогочасну часописну мову на Україні" Нечуя-Левицького (http://www.utoronto.ca/elul/Nechui/ChasopysnaMova). У цій статті із запалом розглядаються кілька "гарячих" питань українського правопису початку 20-го століття.

Староукраїнські граматики можна найти у відповідному розділі цього сайту. Дещо про згадану книгу з історії українського правопису, її вихідні дані, є тут.

Спасибі велике за відповіді, дуже вдячен.