КІМНАТА ОБГОВОРЕНЬ : Допоміжний форум

18 серпня 2006 року на сайті Служби безпеки України опубліковано колекцію документів ГПУ УСРР про Голодомор 1932-33 років в Україні.

http://www.sbu.gov.ua/

До колекції увійшли ксерокопії документів, що зберігаються в Галузевому державному архіві (ГДА) Служби безпеки України в м. Києві, а також в архівах регіональних органів СБ України. Фактично вперше за роки незалежності України було проведено фронтальне обстеження фондів радянських органів державної безпеки з метою виявлення документів з історії голодомору 1932-1933 рр.

В опис колекції (ф. 68) внесено 155 документів та окремих справ. Якість електронних копій значною мірою залежала від фізичного стану оригіналу чи копії документа. Дослідники при потребі можуть ознайомитися з ними безпосередньо за місцем їх зберігання.

Пошук, відбір, джерелознавчий аналіз і впорядкування документів, а також науково-допоміжну роботу виконано співробітниками ГДА та архівів тимчасового зберігання регіональних органів СБ України. Електронні копії документів для розміщення в мережі Інтернет підготовлено співробітниками Науково-технічного управління СБ України.

Виправлено 2 раз(и). Останні правки 10.12.2007 8:50.

Ви б не могли підказати, яка кількість населення була в УРСР за даними перепису 1939 року? Я наткнулась на таку суперечність: на сайті http://www.president.gov.ua/content/150_2.html
йдеться про 28 млн. 111 тисяч, а в Кульчицького про 30 млн. 946 тисяч осіб:
http://www.history.org.ua/Book/Ki/4.pdf (с. 43)

Не можу зрозуміти, як може існувати така розбіжність щодо конкретної цифри? І якщо Кульчицький спирався на справжні дані, то звідки взялась цифра, подана на сайті Президента?

Ще одне питання - Кульчицький стверджує, що кількість жертв Голодомору - 3-3.5 млн, (з непрямими втратами - близько 5 млн.), при цьому ретельно аналізує підрахунки інших дослідників, вказуючи на декотрі вади їхньої методики. Чи є якісь дослідження належного рівня, де ставляться під сумнів висновки Кульчицького? Просто в національно-схвильованому дискурсі досить часто побутують вдвічі вищі цифри: 7-10 млн. жертв, причому мені не траплялось жодної праці, де б ці цифри обґрунтовувалась на такому ж рівні, на якому обґрунтовує свої підрахунки Кульчицький. Можливо, я прогледіла якісь важливі праці?

P.S. Перепрошую, що виходжу за межі періоду, якому присвячений даний сайт. Але, на жаль, я не знаю жодного іншого форуму, де можна сподіватись на фахову відповідь.

Немає розбіжностей. Перша цифра (28111007) — кількість всіх українців СРСР, незалежно від місця перебування, а друга (30946218) — населення цілої УРСР, незалежно від національності (самих українців в УРСР нараховано тільки 23667509).

Оцінки кількості жертв геноциду — тема надскладна, оскільки всі розрахунки можуть бути лише непрямі через те, що радянська влада цілком свідомо приховувала свої злочини, наприклад, за допомогою нереєстрування смертності. А розрахунки, основані на непрямих даних, ведуться також з урахуванням рівня народжуваності. Методика підрахунків і призводить до різних результатів.

Треба ще сказати про те, що цифри 7 чи 10 мільйонів з’явилися ще в часи, коли про Голодомор в підрадянській Україні не говорили навіть пошепки, а про будь-яке наукове дослідження, хай непряме, кількості жертв не було і мови.

Дякую, тепер зрозуміло. Територіальний принцип (на який спирається Кульчицький) здається доречнішим за етнічний.

А щодо цифр 7 чи 10 мільйонів, то їхня поява цілком логічна за часів, коли дослідження спирались значною мірою на опосередковані дані. Однак здається нелогічним побутування таких цифр зараз, коли доступ до архівних матеріалів дозволив історикам назвати точніші цифри. Про це цілком слушно зазначив Кульчицький у передмові до однієї з праць: http://www.history.org.ua/Book/Ki/0.pdf

Можливо, проблема в тому, що наші політичні діячи лише відображають загальний рівень суспільної думки, розвиток якої за імперскьких часів мав дуже обмеженний та, так би мовити, "локалізованний" характер. Цей (сучасний) рівень, у кращему випадку, близький до романтичних поглядів 19 століття.