Принаймні двічі мені зустрічались цітати з нібито висловлювань Г.Сковороди, яких я не зміг знайти у двототомномномі зібранні його творів. Перший випадок відноситься до "славнозвісного" О.Каревіна, який, посилаючись на Г.Сковороду, наводить наступну фразу "Всякий должен узнать свой народ и в народе себя. Русь ли ты? Будь ею: верь православно, служи царице право, люби братию "нравно...". Другий випадок: в оповіданні М.Лєскова "Заячий ремиз" : "И тогда ж зачинается цыпленок, когда портится яйцо. Итак всегда все идет в бесконечность" Із посиланням на "Вопросы философии", 1894, кн. 23, стр. 227. На жаль, ані власноруч, ані за допомогою "Concordance of Hryhorii Skovoroda" мені не вдалося знайти нічого подібного. Можливо існують твори, що не увійшли до повного зібріння його творів, або щось на зразок "апокріфів"?
«...час уже українським діячам перестати приймати близько до серця кожну грудку болота, яку спаде на думку якомусь лайдакові кинути в їх город.» М. Драгоманов, 9 квітня 1875 р.