КІМНАТА ОБГОВОРЕНЬ : Головний форум

Чи не підкаже хто, де можна подивитись в інтернеті "Азбуковники" XVI-XVII ст?

Пошукайте видання Л. С. Ковтун. Азбуковники XVI-XVII вв.: старшая разновидность. Ленинград, 1989. 296 с.

Дякую за інформацію! Використавши цю ввідну, після довгого та заплутанного інтернет-серфінгу вийшов на СКАНИ!!! азбуковників.
Ось посилання:

1. "КНИГА, ГЛАГОЛЕМАЯ АЛФАВИТ. А ПО ЛАВРЕНТІЮ ЗИЗАНІЮ ГЛАГОЛЕМАЯ ЛЕКСИС"
http://www.stsl.ru/manuscripts/medium.php?col=5&manuscript=230&pagefile=230-0012

2. "КНИГА, ГЛАГОЛЕМАЯ БУКВАР"
http://www.stsl.ru/node/55

3. "ІЗ КНИГИ АЛФАВИТА АЗБУЧНОГО"
http://www.stsl.ru/node/103?fnum=15

КОМУ ЦІКАВО, КОРИСТУЙТЕСЬ :)

А ось ще
"КНИГА ГЛАГОЛЕМАЯ АЛФАВИТ"
http://www.stsl.ru/manuscripts/medium.php?col=5&manuscript=199&pagefile=199-0062

Дуже цікаво порівняти московітські азбуковники з середньовічними руськими (українськими) лексиконами.

Наприклад, Памво Беринда в своєму "Лексиконі словено-росському" (1627р) розтлумачує русинам церковно-словянське слово "полк" (плъкъ) як "обоз, войско, гуф".
А в "Азбуковниках" навпаки. "Іностранноє рєчєніє" "гуф" автори розтлумачують зрозумілим московітам ... церко-слов'янським словом "плъкъ" :lol:

Павло Беринда перекладає церко-слов'янське слово "цевниця" (цћвница) руською мовою як "свистілка, флетня, шаламан"
А в "Азбуковниках" "іностранноє рєчєніє" "самбикїя" (дивись на фото) автори розтлумачують московітам зрозумілим їм ... церко-слов'янським словом "цєвница" :lol:

Так само й у випадку з гуслами. Павло Беринда та Лаврентій Зизаній перекладають слово "гуслі" як "скрипиця".
А в "Азбуковниках", навпаки, "іностранноє рєчєніє" "скрипица (скрипида)" автори перекладають московітам словом "гуслі"!

На цих декількох прикладах можна зробити висновок: мова московитів 16-17 ст. пересипана архаїзмами та церконо-слов'янизмами та є більш архаїчною у порівнянні з руською мовою русинів (українців) тих же часів. Для русинів слово "гуслі" вже було архаїчним, вони вже використовували сучасне слово "скріпіца" для означення смичкових інструментів!

Та це й не дивно, якщо знати історію колонізації фінських земель Московії.
Характерною для «островів» мовного співтовариства діаспори в чужому мовному середовищі, є досить консервативна мова, яка зберігає свої архаїчні форми, на відміну від основного ареалу розповсюдження мови, де вона продовжує розвиватись.

Як відомо, академік А. А. Залізняк довів, що київо-суздальскі давноруські діалекти є спорідненими і протиставляюлись псково-новгородським діалектам. Саме тому ми можемо вважати, що московська мова (як мова діаспори) є більш архаїчною саме по відношенню до руської мови Київа.

І саме тому ми можемо вважати, що "гуслі" - це архаїчна назва південних, київських смичкових інструментів давньоруської доби, які згадуються в старинах київського циклу :!: