КІМНАТА ОБГОВОРЕНЬ : Головний форум

Плідна й розмаїта діяльність В’ячеслава Казимировича Липинського виявилася на різних напрямках національно-визвольного руху українського народу першої половини ХХ століття: громадському, державно-політичному та науковому. Поляк за походженням, він є відомим в Україні як визначний український історик, політик, дипломат і мислитель, один із організаторів Української демократично-хліборобської партії. Із його ім’ям пов’язаний консервативно-монархічний напрямок в українській суспільно-політичній думці, який у міжвоєнний час набув широкого розмаху в середовищі української еміграції в Європі, Канаді, США, а згодом – Латинській Америці та на західноукраїнських землях. Водночас В. Липинський став засновником державницької школи в українській історіографії.
На жаль, постать цього великого українця мало відома серед наших співвітчизників і це наша біда, що ми не пам’ятаємо таких «липинських».
Його концепції національної еліти, територіального патріотизму, релігійної толерантності, класократичної структурованості суспільства тощо не втратили свого практичного значення для розбудови української державності й у наші дні.

Докладно про «класократичні» концепції, зокрема, про концепцію Липинського можна прочитати на сторінках сайту «Ізборник»: Українська державність у XX ст.